- панівний
- controlling, dominant
Українсько-англійський юридичний словник.
панівний
Look at other dictionaries:
панівний — [пан іўни/й] м. (на) но/му/ н і/м, мн. н і/ … Орфоепічний словник української мови
панівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
панівний — а/, е/. 1) Який має владу, знаходиться при владі. 2) Найбільш поширений, переважний. 3) Який підноситься над чим небудь … Український тлумачний словник
домінанта — и, ж., книжн. 1) Основна, панівна ідея, головний, панівний принцип. || Основна ознака або найважливіша складова частина чого небудь. 2) Тимчасово панівне вогнище збудження в центральній нервовій системі людини і тварини. 3) муз. П ятий ступінь… … Український тлумачний словник
владущий — а, е. Який має владу; панівний. Владущий клас … Український тлумачний словник
дворянство — а, с. Панівний привілейований стан феодального (згодом і капіталістичного) суспільства, що складався з поміщиків і чиновників і мав основним джерелом доходу земельну власність. || розм. Звання дворянина. || Збірн. до дворянин … Український тлумачний словник
домінантний — а, е, книжн. Прикм. до домінанта. || Панівний, головний, переважаючий … Український тлумачний словник
переважний — а, е. Який має перевагу над ким , чим небудь; основний, панівний … Український тлумачний словник
схоластика — и, ж. 1) Панівний напрям у середньовічній ідеалістичній філософії, представники якого за допомогою філософських положень намагалися обґрунтувати богослов я. 2) перен. Формальні знання, відірвані від життя й практики; мертва, суха наука … Український тлумачний словник
високий — I 1) (на зріст більший від звичайної, середньої людини), височезний, височенний, рослий, росла[я]вий, довгий, довжезний, довженний, довжелезний; довгов язий, довготелесий, (високий, незграбний і худий) 2) (який має велику відстань знизу догори),… … Словник синонімів української мови
командний — а, е. 1) Прикм. до команда. || Признач. для подавання команди (у 1 знач.). || Власт. тим, хто подає команду. Командний голос. 2) Стос. до командування. Командна посада. •• Кома/ндна висота/ (пози/ція) найвища, панівна висота в якій небудь… … Український тлумачний словник
